Поцілунки метелика (2018)

Фільм «Поцілунки метелика» (2018) від режисера Еріка Крістофера Майерса пропонує свіжий погляд на жанр жахів. Він майстерно переплітає елементи "знайдених плівок" з дослідженням людських амбіцій та реакції суспільства на незрозуміле. У центрі — зіткнення скепсису з ірраціональним страхом, де прагнення до сенсації відкриває двері до чогось зловісного. Посилений грою акторів Ендрю Вордлоу, Едуардо Санчеса, Корі Окучі та самого Майерса, фільм обіцяє не тільки скримери, але й їжу для роздумів.

Сюжет

Кінорежисер Гевін знаходить коробку старих відеокасет студентів для дипломного проєкту. На плівках — лякаючі кадри про місцеву легенду жахів: «Цікавого Тома». Гевін, бачачи потенціал, має намір довести реальність історії та випустити її як свою роботу. Його амбіції стикаються з опором населення, яке не бажає вірити у «підробку». Цей конфлікт між Гевіном та громадою стає рушієм похмурої драми, де межі між фактом та вигадкою стираються.

Чому варто дивитися

• Гібридний жах: Поєднання формату "знайдених плівок" та психологічного трилера створює глибоке занурення в атмосферу справжнього страху.
• Інтригуюча легенда: Загадковий «Цікавий Том» — унікальна основа для горору, що балансує між міфом та реальністю.
• Людський конфлікт: Жах виникає зі зіткнення амбіцій Гевіна з традиціями та невірою громади.
• Актуальні етичні дилеми: Фільм торкається питань плагіату, спотворення фактів та наслідків одержимості чужою роботою.

Теми

«Поцілунки метелика» глибоко досліджують одержимість та етику в мистецтві. Ідея привласнення чужої праці та моральних кордонів, які готовий переступити творець заради визнання, займає центральне місце. Фільм також аналізує, як місцеві спільноти реагують на зовнішнє втручання та спроби «розкрити» їхні таємниці. Межа між правдою та вигадкою тут постійно розмивається, нагадуючи, що найбільший жах часом криється в людській природі.

Думка редакції

«Поцілунки метелика» — це не просто фільм жахів з елементами found footage, це розумна, що змушує замислитися робота. Вона приваблює здатністю створювати напругу не тільки через паранормальні явища, але й через конфлікт інтересів, боротьбу за авторство та опір громади. Він підійде для тих, хто цінує жахи, що виходять за рамки простих скримерів, пропонуючи складну історію з моральними дилемами та атмосферною оповіддю. Ерік Крістофер Майерс через цю картину пропонує глядачеві не просто спостерігати, а й розмірковувати про природу страху та правди.