У Білому місті (1983)

У 1983 році на екрани вийшла медитативна драма «У білому місті» (Dans la ville blanche) швейцарського режисера та сценариста Алена Таннера. Ця картина є яскравим прикладом його неповторного стилю та здатності створювати глибокі, психологічно тонкі полотна, які принесли йому популярність за межами рідної країни. Фільм запрошує глядача до Лісабона, але не як туристичний путівник, а як відправну точку для екзистенційної подорожі вглиб себе.

Сюжет (без спойлерів)

У центрі історії — помічник капітана, який, втомившись від монотонності своєї роботи і, можливо, самого життя, приймає імпульсивне рішення зійти на берег у Лісабоні. Поки його судно відходить у море, він залишається в незнайомому «білому місті», занурюючись у стан добровільної ізоляції та саморефлексії. У цьому напівсонному, уповільненому світі герой намагається осмислити своє існування. Він пише листи дружині, знімає на кінокамеру місто навколо нього, вступає у стосунки зі служницею, намагаючись заповнити внутрішню порожнечу або, навпаки, знайти себе в цій новій свободі. Картина розгортається неспішно, скупа на зовнішні події, роблячи акцент на внутрішньому світі протагоніста та його відчутті зупиненого часу.

Чому варто подивитися

• Авторський почерк Алена Таннера. Фільм демонструє унікальний стиль одного з небагатьох швейцарських режисерів, які досягли міжнародного визнання. Це неспішне, вдумливе кіно, яке пропонує глядачеві не розвагу, а глибокий кінематографічний досвід.
• Неповторна атмосфера Лісабона. «Біле місто» стає майже самостійним персонажем, занурюючи глядача в медитативний стан разом із героєм. Ця атмосфера позбавлена метушні, вона огортає та запрошує до споглядання.
• Глибоке екзистенційне дослідження. Картина торкається вічних тем свободи вибору, самотності у великому місті, пошуку сенсу життя та втечі від рутини. Вона пропонує глядачеві поміркувати над власними життєвими дилемами.
• Естетика мінімалізму. Скромна та скупа на виразні засоби стилістика фільму Таннера не відволікає від головного – внутрішньої драми та переживань персонажа, дозволяючи сконцентруватися на тонких нюансах його стану.
• Талановитий акторський склад. У картині задіяний ансамбль акторів, включаючи таких відомих виконавців, як Педро Ефе, Бруно Ганц та Тереза Мадруга. Їхня присутність гарантує високу якість втілення образів та глибину переживань.

Теми

«У білому місті» — це роздуми про свободу та її наслідки, про втечу від призначеної долі та пошук нового шляху. Фільм досліджує природу самотності в чужому місті, ілюзію зупиненого часу та те, як людина намагається заповнити внутрішню порожнечу через нові зв'язки або творчість (використання кінокамери). Це також історія про романтизацію втечі, про зіткнення з інакшістю та про спробу побудувати нову реальність, яка, можливо, виявиться такою ж ефемерною, як сон.

Вердикт

«У білому місті» — це не просто фільм, це досвід. Він вимагає від глядача терпіння та готовності до неспішного занурення в споглядальну драму. Тим, хто цінує авторське кіно, глибокі психологічні портрети та атмосферні картини, здатні викликати внутрішній діалог, робота Алена Таннера подарує унікальне естетичне та інтелектуальне задоволення. Це фільм для тих, хто готовий дивитися, слухати і відчувати, залишаючись наодинці з думками та образами білого Лісабона.